План-конспект №7:Розділ ІІ. Міжнародне гуманітарне право. Тема 1. Міжнародне гуманітарне право та його норми про захист жертв війни.

Розділ ІІ. Міжнародне гуманітарне право.

Тема 1. Міжнародне гуманітарне право та його норми

про захист жертв війни.

Навчально-виховна мета:

-  ознайомити з нормами про захист жертв війни

-  вивчити принципи та норми міжнародного гуманітарного права.

-  узагальнити знання про реформування та розвиток сучасних Збройних Сил України

-       тренувати виконання елементів стройової підготовки виконання команди «Головні убори зняти та надіти»

-  виховувати повагу до норм міжнародного гуманітарного права, відповідальність за їх виконання, дисциплінованість.

Навчальні питання:

1.                      Принципи та норми міжнародного гуманітарного права.

2.                      Особи та об’єкти захисту міжнародного гуманітарного права

3.                      Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Форма проведення заняття: теоретичне

Метод проведення: розповідь, бесіда.

Місце проведення: місце для вивчення стройових прийомів (вступна частина, тренування), клас «Захисту Вітчизни».

Час: 45 хвилин

Керівництво та навчальна література:

«Бахтін А.М, Василенко С.М. Підручник «Захист Вітчизни» 10 клас. – К.: Ліра – К, 2010 – 400 с.

Бахтін А.М., Василенко С.М Підручник «Захист Вітчизни» 10-11 клас. – Миколаїв.: Атол – ІЛ, 2008 – 514 с.

Конотопенко Я.І., Томчук М.І «Організація та методика допризовної підготовки» Навчально-методичний посібник для викладачів допризовної підготовки та студентів. - К.: «Вежа», 1996. - 416 с.

«Програма Захист Вітчизни».

Підручник Історія України

Матеріально-технічне забезпечення:

Наочні засоби: посібник кодекс Манну, кодекс Бусідов, Женевське право, Гаадське право

Хід заняття:

І. Вступна частина (до 7 хвилин).

а) Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

б) Привітання та доповідь викладачу

в) Перевірка готовності до заняття.

г)Тренування особового складу: Виконання команди «Головні убори зняти та надіти»»

ІІ. Основна частина (30-35 хвилин).

Організація заняття

а) Опитування особового складу. (узагальнення знань отриманих на минулому занятті)

·                    Дайте визначення поняттю «кодекс»

·                    Дайте визначення поняттю «закон»

·                    Дайте визначення поняттю «гуманізм»

б) Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

Вивчення теоретичного матеріалу

Мотивація до розгляду першого навчального питання

1.      Принципи та норми міжнародного гуманітарного права.

Міжнародне гуманітарне право (МГП) є галуззю публічного міжнародного права і застосовується під час збройних конфліктів. Міжнародне гуманітарне право поділяється на дві галузі: Женевське право і Гаазьке право. Женевське право у своїй основі спрямоване на захист жертв війни, військовослужбовців або цивільних осіб, на суші і на воді. Женевське право захищає всіх осіб, що вийшли з ладу: поранених, хворих, потерпілих аварію корабля, військовополонених. Чотири Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року складають у сукупності основу цих захисних норм. На сьогодні вони підписані 170 державами і тому є універсально визнаними. Ці конвенції були розвиті і доповнені прийняттям двох Додаткових протоколів від 10 червня 1977 року, (Протокол І відноситься до міжнародних збройних конфліктів, а Протокол ІІ - до збройних конфліктів не міжнародного характеру). Гаазьке право відноситься до регулювання методів і засобів бою і приділяє особливу увагу способам ведення воєнних операцій. Згідно Наказу Міністра оборони України від 11.09.2004 № 400: Міжнародне гуманітарне право – це система міжнародно-визнаних правових норм, які спрямовані на: захист жертв збройних конфліктів (визначається правом Женеви); заборону або обмеження методів і способів ведення війни (визначається правом Гааги); встановлення відповідальності військовослужбовців та працівників Збройних Сил України за порушення вимог права збройних конфліктів.

Принципи права війни: принцип законності; принцип розрізнення; принцип гуманності; принцип воєнної необхідності; принцип обмеження свободи вибору зброї і методів ведення бойових дій.

Мотивація до розгляду другого навчального питання

2.      Особи та об’єкти захисту міжнародного гуманітарного права

До осіб, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, відносяться: жертви збройних конфліктів; медичний і духовний персонал; парламентери і особи, які їх супроводжують; персонал цивільної оборони; персонал, який відповідає за захист і охорону культурних цінностей; персонал, який бере участь у гуманітарних акціях. Напад на таких осіб забороняється. До жертв збройного конфлікту відносяться: поранені та хворі; особи, які зазнали корабельної аварії чи аварії літального апарата; особи, які пропали безвісти; загиблі (померлі); військовополонені; цивільні особи, які знаходяться в районі воєнних дій. Цивільною особою є будь-яка особа, яка знаходиться у районі воєнних дій, не входить до складу збройних сил і утримується від будь-яких ворожих дій. У разі сумніву щодо того, чи є особа цивільною – вона вважається цивільною. Законними цілями для нападу вважаються воєнні об’єкти. Цивільними об’єктами вважаються всі об’єкти, що не є воєнними. Цивільні об’єкти не повинні бути об’єктами нападу.

До об’єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, відносяться: медичні формування; санітарно-транспортні засоби; цивільні об’єкти; культурні цінності; особливо небезпечні об’єкти; об’єкти цивільної оборони; санітарні зони (місцевості); місцевості, що не обороняються; демілітаризовані зони.

Мотивація до розгляду другого навчального питання

3.      Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Стаття 91 Додаткового протоколу № 1 до Женевських конвенцій уточнює, що учасник збройного конфлікту, який порушує норми МГП, зобов'язаний у певних випадках нести відповідальність за всі дії своїх військових формувань. Кожна держава несе відповідальність за розшук осіб, які вчинили або наказали вчинити воєнні злочини. Той, хто звинувачується, має бути виданий на вимогу іншої держави, якщо його не було притягнуто до суду за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права в його державі. Україна є членом 107-ми міжнародних організацій, де співпрацює як сторона підписаних відповідних конвенцій та угод. Кримінальний кодекс України, прийнятий ВР України 5 квітня 2001 року, передбачає кримінальну відповідальність за деякі діяння, які можуть кваліфікуватися як порушення МГП. За порушення норм міжнародного гуманітарного права, які не передбачають притягнення до кримінальної відповідальності, військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до вимог статутів Збройних Сил України та нормативно-правових актів України, що передбачають матеріальну відповідальність.

Витяг з розділу XIX Особливої частини Кримінального кодексу України «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)».

Ст. 432. Мародерство. Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених - карається позбавленням волі на стирок від 3 до 10 років.

Ст. 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій. Насильство, протизаконне знищення майна, а також протизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій - карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. Розбій, вчинюваний щодо населення в районі бойових дій - карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.

Ст.439. Застосування зброї масового знищення. Забороненої міжнародними договорами - карається позбавленням волі на строк від 8 до 12 років. Діяння, якщо воно спричинило загибель людей - карається позбавленням волі на строк від 8 до 15років або довічним позбавленням волі.

Ст. 441. Екоцид. Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу - карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.

Перевірка ступеню засвоєння нового матеріалу учнями.

ІІІ. Заключна частина (до 3 хвилин).

а) нагадати тему, навчально-виховну мету та ступінь її досягнення;

б) зробити загальну оцінку класу;

в) відмітити кращих учнів на занятті;

г) дати домашнє завдання:

виконати завдання в робочому зошиті відповідно до теми заняття.