УРОК 3 МЕДИЧНА ДОПОМОГА У ВІСЬКОВО-ПОЛЬОВИХ УМОВАХ

УРОК 3

МЕДИЧНА ДОПОМОГА У ВІСЬКОВО-ПОЛЬОВИХ УМОВАХ

ЗАВДАННЯ Тактичне управління гіпотетичною ситуацією з пораненим УМОВИ Роздавальний матеріал з письмовим описом ситуації, що стосується надання першої допомоги на полі бою та можливі відповіді. СТАНДАРТИ Оберіть правильну відповідь згідно інструкції, виданої під час підкурсу ISO871. ЛІТЕРАТУРА STP 2-1-SMCT, Пам’ятка солдата щодо загальних задач: Рівень навичок 1. FM 4-25.11, Швидка невідкладна допомога. Керівництво з надання   медичної допомоги пораненим на до госпітальному етапі, 6 видання. Видавництво Mosby/Elsevier

3-1. ВСТУП

Під час надання медичної допомоги у військово-польових умовах ви та поранений не знаходитесь під обстрілом ворога та вільно можете надати допомогу в повній мірі ваших можливостей. Однак медичне оснащення знаходиться в межах того, що боєць-рятівник та кожний окремо взятий солдат взяли з собою на поле бою.

а. Медична допомога у військово-польових умовах охоплює дві ситуації.

(1) Під час бою медична допомога у військово-польових умовах може надаватися бійцем-рятівником після того, як поранений буде доставлений в безпечне місце. Однак тактична ситуація може змінитися, і ви можете опинитися знову в ситуації надання медичної допомоги під обстрілом ворога, або ви навіть можете отримати наказ припинити надання медичної допомоги та повернутися до своїх прямих військових обов’язків.

(2) Медична допомога у військово-польових умовах  також відноситься до допомоги, наданої бійцем-рятівником, коли поранений не знаходиться в ситуації надання медичної допомоги під обстрілом противника, наприклад, коли солдат впав, намагаючись залізти на стіну або скелю, і якщо солдата поранено вибухом за відсутності в даній зоні противника.

b. Першу ситуацію було розглянуто в Уроці 2. Другу буде розглянуто в цьому уроці. Допускається, що ви виявили пораненого, не знаходячись під обстрілом ворога, і можете надати допомогу постраждалому, не ставлячи під загрозу вашу місію.

3-2. ПРОІНФОРМУЙТЕ ВАШОГО КЕРІВНИКА

Після того, як ви виявили постраждалого, повідомте про ситуацію керівникові підрозділу за першої ж нагоди. Це робиться для того, щоб впевнитися в тому, що тактична обстановка дозволяє знайти час для огляду постраждалого до початку проведення медичних процедур.

а. У випадку необхідності Відішліть солдата по медичну допомогу (санітарним інструктором).

b. Після обстеження постраждалого повідомте керівника підрозділу, якщо поранений не зможе продовжувати виконувати своє завдання.

c. Після надання допомоги пораненому, повідомте керівника підрозділу про наявність або відсутність значних змін у стані постраждалого.

3-3. ПІДІЙДІТЬ ДО ПОРАНЕНОГО

а. Наближаючись до пораненого, огляньте місцевість на предмет наявності потенційних загроз. Наближайтеся до пораненого, користуючись безпечним шляхом. Уникайте отримання поранення.

(1) Вивчайте територію на предмет можливих дій противника, наприклад, вогневих дій.

(2) Вивчайте територію на наявність вогневих точок або вибухових пристроїв та можливих бойових хімічних та біологічних речовин.

(3) Вивчайте будівлі, що знаходяться поблизу, на стійкість їх конструкцій.

b. Наближаючись до пораненого, складіть загальне уявлення щодо поранення. Подивіться, чи зможете ви впоратися з тим характером поранень, від яких міг постраждати поранений та тип допомоги, яку вам знадобиться йому надати.

3-4. ПЕРЕВІРТЕ ПОРАНЕНОГО НА ПРЕДМЕТ НАЯВНОСТІ РЕАКЦІЇ У ВІДПОВІДЬ ТА РІВНЯ СВІДОМОСТІ

Після того, як ви добрались до постраждалого, перевірте його реакцію у відповідь та виявіть рівень свідомості постраждалого.

а. Реакція у відповідь

(1) Після того, як ви наблизились до пораненого, запитайте гучним, але спокійним голосом: «З Вами все гаразд?». Легенько струсніть та похлопайте пораненого по плечу.

(2) Якщо поранений притомний, запитайте у нього, в якому місці він відчуває біль або тіло відчувається незвично. Це допоможе виявити рівень свідомості постраждалого та надасть вам інформацію, яку можна буде використати під час надання йому допомоги постраждалому.

b. Перевірка рівня свідомості

(1) Поставте пораненому питання, щоб виявити рівень його свідомості. Ставте постраждалому питання, які вимагають більш розгорнутих відповідей, ніж «так» та «ні». Приклади таких питань: «Як вас звати?», «Яке сьогодні число?» та «Де ми знаходимось?».

(2) Якщо поранений не відповідає, перевірте його реакцію у відповідь на біль, для чого енергійно потріть грудну кістку (грудину) кісточками ваших пальців.

c. Визначення рівня свідомості. Визначте рівень свідомості пораненого, використовуючи шкалу AVPU, яку ми розглянемо нижче. Зміни в оцінці свідомості пораненого за шкалою AVPU можуть свідчити про зміни стану його здоров’я, особливо якщо постраждалий отримав поранення голови. Перевіряйте рівень свідомості пораненого приблизно кожні 15 хвилин.

(1) А – поранений знаходиться при ясному розумі (знає, хто він, яка сьогодні дата, де він знаходиться і таке інше).

(2) V – поранений не усвідомлює того, що відбувається, але все-таки відповідає на вербальні (голосові) команди.

(3) Р – поранений реагує на біль, але не реагує на вербальні команди.

(4) U – поранений не реагує (знаходиться в несвідомому стані).

ПРИМІТКА: Поранений, який кричить на вас, розповідає вам про те, що сталося або виконує схожі дії, знаходиться при ясному розумі.

ПРИМІТКА: Якщо поранений знаходиться при ясному розумі або реагує на голосові команди, не перевіряйте його реакцією на біль.

3-5. ПОКЛАДІТЬ ПОРАНЕНОГО НА СПИНУ

Покладіть пораненого на спину, якщо він лежить на животі. Після того, як ви поклали постраждалого на спину, ви може дати оцінку пошкодженням та надати допомогу. Якщо ви його перевертаєте, звертайте увагу на будь-які поранення, які можуть бути у нього, особливо в області грудної клітки, якщо він лежить на животі. Для того, щоб перевернути пораненого на спину, виконайте наступні дії:

а. Встаньте на коліна біля пораненого таким чином, щоб ваші коліна знаходились біля його плечей.

b. Витягніть руку постраждалого, яка знаходиться ближче до вас, над його головою. 

c. Випряміть повністю або частково ноги постраждалого та притисніть їх одна до одної.

d. Покладіть одну руку під потилицю та шию пораненого для підтримки.

e. Вільною рукою потягніться до протилежного боку постраждалого та схопіть його за одежу під рукою (на значній відстані від пахвової ямки)

f. Сильним та впевненим рухом потягніть постраждалого на себе, тримаючи голову та шию постраждалого на одній лінії з його торсом.

g. Одразу після того, як ви перевернули постраждалого на спину, складіть його руки вздовж тіла.

ПРИМІТКА: Такий спосіб перевертання постраждалого використовується з метою мінімізації можливості подальшого пошкодження хребта пораненого у випадку отримання травм голови, шиї або спини.

3-6. ПЕРЕВІРТЕ НАЯВНІСТЬ МАСОВОЇ КРОВОТЕЧІ В ОБЛАСТІ КІНЦІВОК

Огляньте постраждалого на предмет наявності травматичної ампутації кінцівок або сильної кровотечі в області плеча, передпліччя, стегна або гомілки. Артеріальна кровотеча із ран кінцівок - це основна причина загибелі по полі бою, якої можливо уникнути.

а. Травматична ампутація. Якщо постраждалому відняло руку до ліктя або передпліччя, ногу до коліна чи стегна, накладіть джгут для припинення кровотечі на два-чотири дюйма вище місця травматичної ампутації. Не витрачайте час на менш ефективні заходи, такі як, наприклад, накладання давлючої пов’язки. Накладіть джгут для припинення кровотечі  навіть у тому випадку, якщо на місці травматичної ампутації не спостерігається сильна кровотеча. Природні захисні механізми організму можуть тимчасово стримувати кровотечу, але таке поранення швидко призведе до сильної артеріальної кровотечі.

УВАГА: НЕ НАКЛАДАЙТЕ джгут на суглоб. Кістки суглобу можуть перешкоджати ефективній дії джгуту.

ПРИМІТКА: У випадку травматичної ампутації частини руки або ноги можна накласти давлючу пов’язку або вжити інших заходів.

ПРИМІТКА: У випадку повної травматичної ампутації кінцівка повність відділяється від решти тіла. У випадку часткової травматичної ампутації кінцівка залишається з’єднаною з рештою тіла клаптем шкіри. Часткова травматична ампутація потребує такого ж поводження, як і повна.

b. Сильна кровотеча. Спробуйте зупинити сильну кровотечу з ран кінцівок за допомогою Ізраїльської компресійної пов’язки з набору першої допомоги постраждалого, безпосередньо перетискаючи місця поранення, підйому кінцівок вгору, індивідуального перев’язочного пакету або інших засобів. Якщо ці засоби не зупиняють кровотечу, накладіть джгут для зупинення кровотечі на два-чотири дюйми вище місця поранення, для того, щоб зупинити кровотечу. Способи зупинення кровотечі наведені в Уроці 4.

ПРИМІТКА: Індивідуальний перев’язочний пакет або інші гемостатичні засоби (засоби, що зупиняють кровотечу) та здавлювання можуть бути використані для зупинення кровотечі з рани, на яку неможливо накласти джгут, наприклад, кровотеча із пахвової ямки, області паху або шиї.

3-7. ПЕРЕВІРТЕ ДИХАННЯ ПОСТРАЖДАЛОГО

Якщо поранений знаходиться при ясному розумі, розмовляє, та у нього не спостерігається розладу дихання, вплив на його дихальні шляхи не потребується. Проте, продовжуйте спостерігати за диханням постраждалого, оскільки його стан може погіршитись. Якщо поранений несвідомий або має труднощі з диханням, виконайте процедури, вказані нижче. Ці заходи більш детально розглянуто в Уроці 5.

а. Відкрийте дихальні шляхи постраждалого, використовуючи прийом «нахил голови — підйом підборіддя».

ПРИМІТКА: М’язи язика пораненого, який перебуває у несвідомому стані можуть розслаблятися, приводячи до того, що його язик заблокує дихальні шляхи, оскільки западе всередину та перекриє просвіт трахеї (дихального горла). Використання прийому «нахил голови — підйом підборіддя» для того, щоб дістати язик із просвіту трахеї може призвести до відновлення самостійного дихання пораненого.

b. Перевірте дихання постраждалого, використовуючи методику «дивіться-слухайте-відчуйте»  (малюнок 3-1). Прикладіть вухо до роту та носу постраждалого, таким чином, щоб ваше обличчя було направлене на його грудину, та одночасно підтримуючи голову постраждалого, використовуючи прийом «нахил голови — підйом підборіддя». Дивіться, як підіймається та опускається грудна клітка та живіт пораненого. Слухайте звуки його дихання. Відчувайте його дихання на вашому обличчі.

Малюнок 3-1. Перевірка дихання постраждалого з використанням прийому «нахил голови — підйом підборіддя».

c. Зробіть штучне дихання, якщо необхідно. Штучне дихання виконується виходячи із розрахунку п’ять видихів кожні п’ять секунд, якщо поранений не дихає. Перевірте пульс сонної артерії постраждалого після виконання 12 видихів. Якщо поранений не дихає самостійно і пульс не спостерігається, займіться іншим постраждалим. Якщо поранений не дихає самостійно, але у нього є пульс, продовжуйте робити штучне дихання.

d. вставте носоглотковий повітропровід, якщо необхідно.

(1) Якщо поранений непритомний і дихає самостійно, вставте носоглотковий повітропровід (НГП).

(2) Якщо поранений притомний, але робить менше 2 вдихів кожні 15 секунд, вставте носоглотковий повітропровід.

e. Якщо під час огляд непритомного пораненого ви не виявили додаткових пошкоджень, переведіть постраждалого у відновне положення (переверніть його на бік), як показано на малюнку 3-2. Це дозволить крові, що накопичилася та слизовим виділенням витікати через рот постраждалого, а не блокувати його дихання.

Малюнок 3-2. Непритомний поранений, якого переведено у відновне положення.

3-8. ОГЛЯНЬТЕ ПОСТРАЖДАЛОГО НА ПРЕДМЕТ ВІДКРИТИХ РАН ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Огляньте пораненого на предмет проникаючих поранень грудної клітки. Такі поранення називають відкритими ранами грудної клітки або «всмоктуючими» ранами грудної клітки. Якщо не зайнятися їх лікуванням, ці рани можуть призвести до того, що повітря потрапить в грудну порожнину та викличе колапс легені. Наступні процедури детально розглядаються в Уроці 6.

а. Оголіть груди та перевірте чи відповідає кількість підйомів грудної клітки її опаданню. Приберіть мінімальну кількість одежі, необхідну для оголення рани та її лікування. Максимально захистіть постраждалого від впливу навколишнього середовища (спека та холод).

b. Огляньте грудну клітку на предмет поранень. Перевірте наявність вхідних та вихідних ран.

c. Негайно накладіть пов’язку на всі проникаючі рани грудей. Покладіть шматок повітронепроникної тканини на рану (тканина повинна на два дюйми виходити за межі поранення), коли поранений видихне, та приклейте всі сторони повітронепроникної тканини або скористайтеся спеціальною оклюзійною пов’язкою для поранень грудної клітки. Потім перев’яжіть рани та накладіть пов’язку.

d. Після того, як ви надали допомогу постраждалому з відкритими пораненнями грудей, дозвольте пораненому сісти, якщо він в змозі це зробити. Якщо постраждалий не може сісти, положіть його у відновне положення постраждалою (пораненою) стороною донизу. Вага тіла спрацює в якості «шини» для постраждалої сторони.

3-9. ОГЛЯНЬТЕ ПОСТРАЖДАЛОГО НА ПРЕДМЕТ ІНШИХ ПОРАНЕНЬ

Після того, як ви зупинили усі серйозні артеріальні кровотечі із області кінцівок, перевірили дихання та перев’язали проникаючі поранення грудної клітки, продовжуйте огляд та надання допомоги постраждалому.

а. Перевірте чи немає у пораненого кровотечі.

(1) Пошукайте одяг, що намок від крові.

(2) Пошукайте вхідні та вихідні рани.

 (3) покладіть руки ззаду на шию пораненому та підіймайте їх вище, рухаючись у напрямку до потилиці. Зверніть увагу на те, чи потрапила кров чи мозкова тканина на ваші руки із ран постраждалого.

(4) Покладіть руки ззаду на плечі пораненого та опускайте їх нижче, рухаючись нижньою частиною спини, стегон та ніг. Зверніть увагу на те, потрапила кров чи мозкова тканина на ваші руки із ран постраждалого.

b. Зупиніть кровотечу, використовуючи Ізраїльську компресійну пов’язку, індивідуальний перев’язочний пакет, безпосереднє пере тискання місця поранення та/або давлючу пов’язку.

(1) Якщо вищезгадані методи не допомагають зупинити кровотечу із кінцівок, накладіть джгут, що зупиняє кров.

(2) джгут, що зупиняє кров накладають лише на кінцівки.

(3) Давлючу пов’язку не накладають на поранення голови. Ви можете скористатися Ізраїльською компресійною пов’язкою, але не затягуйте її надто сильно, щоб вона не мала ефекту давлючої пов’язки.

(4) Якщо із рани стирчать уламки кістки, не намагайтеся вправити кістку на місце або випрямити пошкоджену кінцівку. Накладіть пов’язку зверху кістки та рани.

3-10. ОГЛЯНЬТЕ ПОСТРАЖДАЛОГО НА ПРЕДМЕТ ПЕРЕЛОМІВ

а. Огляньте постраждалого на предмет переломів (зламаних кісток). Деякі ознаки та симптоми переломів кінцівок наведені нижче.

(1) Уламок зламаної кістки може стирчати із шкіри.

(2) Постраждалий може відчувати біль, болісну чутливість, у нього може спостерігатися набряк та/або посиніння у певному місці. Місце з болісною чутливістю або синцем, ймовірно,  і є місцем перелому. 

(3) Одна рука або нога може здаватися коротшою за іншу, або суглоб може бути вивернутим у неприродне положення (зовні виглядатиме деформованим).

(4) Постраждалий може відчувати труднощі при спробі поворухнути рукою або ногою.

УВАГА: Не намагайтеся примусити постраждалого поворухнути пошкодженою рукою або ногою, щоб перевірити наявність цього симптому. Покладайтеся на слова постраждалого.

(5) У постраждалого значне пошкодження руки або ноги.

ПРИМІТКА: Навіть якщо кістка не зламана, біль, спричинений переламом,можна зменшити, якщо на руку або ногу накласти шину після накладення пов’язки та бинтування рани.

(6) Постраждалий почув «клацаючий» звук під час отримання поранення.

b. Накладіть шину на зламані кінцівки, використовуючи підручні матеріали. Якщо можливо, накладіть універсальну складану шину (SAM splint) на руку, передпліччя або гомілку. Для накладання шини на зламану кінцівку можна використати два жорстких предмета (наприклад, прямі гілки дерева, дошки або наметові стійки). Для фіксації твердих об’єктів та збереження нерухомості поламаної кінцівки можна використовувати такі матеріали, як хустинки та розірвана на смужки тканина.

с. Накладання шини на ногу.

(1) Підкладіть фіксуючі матеріали під природні вигини тіла, наприклад, під коліна. Потім обережно пересувайте фіксуючі матеріали донизу або догори вздовж кінцівки, поки вони не стануть у потрібне положення.

(2) Якщо можливо, накладіть, щонайменше дві косинкові пов’язки вище місця перелому і дві нижче місця перелому (вище верхнього суглоба, між верхнім суглобом та місцем перелому, між місцем перелому та нижнім суглобом, нижче нижнього суглоба).

УВАГА: Не накладайте коминкову пов’язку на можливе місце перелому. Тиск, утворений коминковою пов’язкою може призвести до додаткового пошкодження на місці перелому.

(3) Розташуйте жорсткі предмети таким чином, щоб вони розташовувалися з обох боків пошкодженої ноги або стегна. Якщо можливо, розташуйте жорсткі предмети таким чином, щоб зробити суглоб вище місця перелому та суглоб нижче місця перелому нерухомим. Якщо перелом знаходиться в нижній частині ноги, наприклад, то шина повинна виступати вище коліна та нижче гомілки. Якщо перелам знаходиться в області стегна, то шина повинна виступати вище стегна і нижче гомілки (стегно, коліно та гомілка будуть нерухомими).

УВАГА: Переконайтеся, що краї шини не тиснуть в область паху. Такий тиск може негативно вплинути на кровообіг.

(4) Покладіть підкладку (наприклад, тканину) між жорсткими предметами та кінцівкою, на яку накладається шина. Покладіть більш щільну підкладку в область суглобів та чутливих зон, наприклад, пахової області.

(5) Обмотайте жорсткі предмети та кінцівку фіксуючими матеріалами, щоб зробити кінцівку нерухомою.

(6) Зв’яжіть кінці (хвости) кожної фіксуючої косинкової пов’язки у нековзний вузол на зовнішньому жорсткому предметі та подалі від місця поранення. (Вузли зав’язуються на зовнішньому жорсткому предметі, для того, щоб полегшити ослаблення та перев’язування вузлів, якщо це знадобиться.)

(7) Огляньте кінцівку на предмет ознак порушеного кровообігу. Матеріал, що фіксується повинен бути досить туго затягнутий, щоб щільно утримувати жорсткі предмети на місці, але недостатньо туго для перешкоджання кровообігу. Якщо ви виявите ознаки поганого кровообігу (наприклад, холодність, оніміння або відсутність пульсу), ослабте фіксуючі матеріали; впевніться, що краї жорстких предметів не перешкоджають кровообігу та заново зав’яжіть косинкові пов’язки.

УВАГА: Якщо в нозі продовжує спостерігатись поганий кровообіг, евакуюйте пораненого за першої нагоди.

ПРИМІТКА: На малюнок 3-3 показано шину, накладену на зламане стегно.

Малюнок 3-3. Шина, яку накладено на перелом стегна.

             

d. Накладення шини на руку.

(1) Розташуйте жорсткі предмети таким чином, щоб вони розташовувались з обох боків пошкодженої руки або передпліччя. Якщо можливо, розташуйте жорсткі предмети таким чином, щоб суглоб вище місця перелому та суглоб нижче місця перелому був нерухомим.

(2) Покладіть підкладку між рукою та шиною.

(3) Зафіксуйте шину за допомогою коминкових пов’язок, тканини, розрізаної на смужки, або інших фіксуючих матеріалів. Якщо можливо, накладіть дві косинкових пов’язки вище місця перелому та дві нижче місця перелому. Зробіть суглоб вище місця перелому та суглоб нижче місця перелому нерухомим.

ПРИМІТКА: Для того, щоб зробити суглоби нерухомими можна використовувати пращоподібні та стрічкові пов’язки.

(4)  Огляньте кінцівку на предмет ознак порушеного кровообігу. Матеріал, що фіксується повинен бути досить туго затягнутий, щоб щільно утримувати жорсткі предмети на місці, але недостатньо туго для перешкоджання кровообігу. Якщо ви виявите ознаки поганого кровообігу (наприклад, холодність, оніміння або відсутність пульсу), впевніться, що краї жорстких предметів не перешкоджають кровообігу (наприклад, не тиснуть на під пахвову область ) та заново зав’яжіть косинкові пов’язки.

УВАГА: Якщо в руці продовжує спостерігатися поганий кровообіг, евакуюйте пораненого за першої ж нагоди.

(5) Якщо можливо, накладіть пращеподібну пов’язку, щоб зробити передпліччя нерухомим.

(6) Якщо можливо, надягніть на постраждалого іммобілізуючий бандаж (шматок тканини, обв’язаної кругом передпліччя та грудей постраждалого), для того, щоб зробити передпліччя нерухомим. Якщо зламано передпліччя, накладіть один іммобілізуючий бандаж поверх місця перелому і один нижче місця перелому.

ПРИМІТКА: На малюнку 3-4А зображене передпліччя з накладеною на нього шиною. На малюнку 3-4В зображена пращеподібна пов’язка, накладена на зламану руку. На малюнку 3-5 зображене передпліччя з накладеною шиною, зробленою за допомогою нижнього кінця сорочки, який використано у якості пращеподібної пов’язки (через сорочку та її нижній кінець просунуто гостру палицю для фіксації нижнього кінця), та іммобілізуючого бандажу.

3-11. СКОРИСТАЙТЕСЯ АПТЕЧКОЮ

Якщо поранений постраждав внаслідок поранення або переламу, скористуйтеся польовою аптечкою (див. малюнок 1-5). Примусьте постраждалого прийняти всі чотири таблетки та запити їх водою зі своєї фляги. Аптечка містить болезаспокійливе та антибіотики для запобігання інфікуванню. Використовуйте аптечку пораненого, а не власну. Ваша аптечка вам знадобиться, коли ви будете поранені. Ця аптечка не є частиною медичного набору бійця-рятівника.

Малюнок 3-4. Зламане передпліччя з накладеною шиною (А) та пращеподібною пов’язкою (В)

Малюнок 3-5. Зламане передпліччя з накладеною пращеподібною пов’язкою, зробленою за допомогою нижнього кінця сорочки, та іммобілізую чого бандажу

3-12. ДОПОМОЖІТЬ ПОРАНЕНОМУ ОГОВТАТИСЯ ВІД ШОКУ

 Гіповолемічний шок трапляється через несподіване зменшення об’єму рідини, що циркулює в кровоносній системі постраждалого. Як правило, до цього призводить сильна кровотеча, але причиною також можуть бути сильні опіки (другого та третього ступеню на 20 та більше відсотках шкіряних покровів), блювота, пронос та надмірне потовиділення. Гіповолемічний шок може призвести до смерті пораненого.

ПРИМІТКА: Гіповолемічний шок може виникнути внаслідок втрати крові через внутрішню кровотечу (кровотеча в черевну або грудну порожнину). Ви не зможете зупинити внутрішню кровотечу. Цей стан потребує екстреної евакуації.

а. Ознаки та симптоми шоку включають наступне.

(1) Волога, але холодна (липка) шкіра, блідий колір шкіри та/або покрита плямами або синюшна шкіра навколо роту.

(2) Нудота

(3) Хвилювання (поранений неспокійний, знервований або збуджений)

(4) Зниження рівня свідомості у пораненого (сплутаність свідомості або втрата свідомості)

(5) прискорене дихання (збільшення частоти дихальних рухів).

(6) Незвична спрага.

b. Потрібно вжити наступних протишокових заходів.

ПРИМІТКА: Не чекайте на появу ознак та симптомів шоку. Ті ж самі протишокові заходи можуть бути вжитими і для запобігання шоку.

(1) Якщо поранений притомний, положіть його в протишокове положення (на спині з ногами, піднятими трохи вище рівня серця)  (див. малюнок 3-6). Це допоможе його кровообігу. Для піднімання ніг можна використати колоду, польове оснащення, коробку, згорнуту польову куртку або інший стійкий предмет. Деякі випадки, в яких постраждалого не можна приводити в протишокове положення, наведені нижче.

(а) Пораненого у непритомному стані потрібно перевести у відновлюване положення. Якщо пораненого знудить, видалить пальцями те, що може викликати непрохідність дихальних шляхів пораненого.

(b) Поранений з можливим переламом хребта або серйозним пораненням голови повинен лежати на спині (без підйому ніг). Якщо можливо, зробіть його голову, шию та спину непорушними.

(с) Пораненого з відкритим пораненням черевної порожнини потрібно положити на спину із зігнутими у колінах ногами, щоб послабити тиск на черевну порожнину та зменшити біль.

(d) Пораненого з відкритим пораненням  грудної порожнини потрібно посадити спиною до стіни, до дерева чи іншої опори або положити на землю постраждалим боком у відновлювальне положення. Таким чином тиск на не постраждалу сторону грудної клітки зменшиться та полегшить виконання своїх функцій здоровому легеню.

(е) Поранений з незначним пораненням голови повинен сидіти, спираючись на щось спиною, або лежати у відновлювальному положенні пораненою стороною доверху.

УВАГА: Не піднімайте ноги постраждалого до тих пір, поки на всі перелами нижніх кінцівок не буде накладено шину.

(2) Підкладіть під постраждалого покривало чи ковдру, щоб захистити його від температури або вологості землі (малюнок 3-6).

(3) Потрібно вжити заходів для запобігання перегріванню або замерзання постраждалого.

(а) У теплу погоду, розташуйте пораненого у затінку. Якщо немає природного затінку, зробіть штучний затінок, використовуючи покривало та колики або інші доступні матеріали. Обмахуйте його, якщо потрібно стимулювати випаровування поту.

(b) У холодну погоду накрийте постраждалого рятівною ковдрою Blizzard (медичний набір бійця-рятівника), ковдрою, покривалом або іншими доступними матеріалами, щоб йому було тепло та сухо. (малюнок 3-7).

ПРИМІТКА: Втрата крові може призвести до значного зниження температури тіла, навіть у спекотну погоду.

ПРИМІТКА: Нічим не накривайте джгут для зупинення кровотечі. Залиште його в такому вигляді, щоб медперсонал з легкістю його виявив.

Малюнок 3-6. Поранений у протишоковому положенні лежить на ковдрі.

Малюнок 3-7. Пораненого загорнуто у ковдри в холодну погоду.

(4) Розстібніть будь-який стискаючий одяг, в тому числі чоботи. Стискаючий одяг може ускладнити кровообіг.

УВАГА: Не розстібайте та не знімайте одяг пораненого, якщо ви знаходитеся в зоні дії бойових хімічних або біологічних речовин.

(5) Підбадьорте та заспокойте пораненого. Скажіть пораненому, що ви допомагаєте йому. Ви маєте бути впевнені у вашій здатності допомогти пораненому та бути готовим взяти на себе відповідальність. Ваші слова та дії можуть істотно вплинути на заспокоєння пораненого та зниження його схвильованості. Будьте уважними, коментуючи стан пораненого.

(6) Надішліть когось по медичну допомогу. Поранений може потребувати внутрішньовенне вливання (ВВ), щоб компенсувати об’єм втраченої рідини. У бійців-рятівників є рідини для ВВ та приналежності для введення рідини. Якщо ви мусите залишити пораненого одного, щоб знайти допомогу, скажіть йому, що ви йдете по допомогу і повернетесь. Поверніть голову пораненого на бік до того, як підете. Це не дасть пораненому захлинутися, якщо він почне блювати.

(7) Дозволяється пити воду маленькими ковтками, якщо поранений притомний.

(8) Евакуюйте пораненого, якщо надання медичної допомоги неможливе.

3-13. СЛІДКУЙТЕ ЗА СТАНОМ ПОРАНЕНОГО.

 Слідкуйте за рівнем свідомості та частотою дихальних рухів пораненого.

а. Перевіряйте рівень свідомості пораненого кожні 15 хвилин. Зниження статусу за шкалою AVPU може свідчити про те, що стан пораненого погіршується.

b. слідкуйте за диханням пораненого. Якщо постраждалий отримав поранення грудної порожнини, прогресуючий гострий респіраторний дистрес-синдром (дихання стає більш важким та швидким) може свідчити про напружений пневмоторакс. Уменшіть тиск в постраждалій частині грудної клітки, вставивши голку/катетер із вашої аптечки бійця-рятівника на рівні другого міжребер’я по середньо ключичній лінії. Ця процедура (наведена у Розділі II Уроку 6) надасть можливість повітрю, яке потрапило у грудну порожнину пораненого, вийти назовні, тим самим полегшивши дихання пораненого.

с.  Якщо поранений втрачає свідомість, або частота дихальних рухів менше двох вдихів/видихів за 15 хвилин, вставте носоглотковий повітропровід.

d. слідкуйте за станом ран пораненого. Якщо було накладено джгут для зупинення крові, впевніться, що артеріальну кровотечу було зупинено. Якщо здавлюючи пов’язка не зупиняє артеріальну кровотечу, то необхідно накласти джгут для зупинення крові. Затягніть пов’язки, якщо необхідно. Слідкуйте за результатами вашого втручання кожного разу, коли ви переміщуєте пораненого.

3-14. ПІДГОТУЙТЕ ПОРАНЕНОГО ДО ЕВАКУАЦІЇ.

Пораненого з накладеним джгутом, відкритою раною грудної порожнини або іншими серйозними або небезпечними для життя пораненнями потрібно евакуювати якнайшвидше. Якщо неможливо надати медичну допомогу, підготуйте пораненого до евакуації. Підготуйте постраждалого таким чином, щоб поранений не зазнав переохолодження під час транспортування.

а. Почніть заповнювати форму МО № 1380, польову медичну карту США або карту надання першої допомоги постраждалому у військово-польових умовах. Прикріпіть карту до одягу пораненого або покладіть її в кишеню у випадку необхідності (див. Урок 7). Це надасть медперсоналу історію поранення та проведеного лікування.

b. Скористайтеся рацією для запиту на медичну евакуацію (Урок 8), якщо необхідно. З транспортом для евакуйованих поранених (наземний чи повітряний) прибуде медперсонал, який подбає про пораненого під час транспортування.

с. Якщо пораненого евакуюють не медичним транспортом, приготуйте носилки у випадку необхідності (Урок 9 і 10). Використовуйте не медичний бойовий транспортний засіб для транспортування пораненого до медичної установи або пункту зібрання поранених, якщо це можливо.

(1) Продовжуйте спостерігати за станом пораненого під час транспортування. Надавайте додаткову допомогу (звільніть повітряні шляхи, вставте носоглотковий повітропровід, виконайте декомпресія грудної клітки за допомогою голки і таке інше), якщо це необхідно. Слідкуйте за станом ран та вживайте заходів щодо припинення нових кровотеч. Затягніть наявні пов’язки за допомогою додаткових пов’язок та бандажів, якщо необхідно.

(2) У випадку травматичної ампутації, евакуюйте ампутовану кінцівку разом із пораненим. Якщо можливо, очистіть її від сторонніх часток, нещільно загорніть у марлеву серветку, змочену соляним розчином, покладіть в пластиковий пакет або огорніть тканиною і покладіть у прохолодний контейнер.

УВАГА:            Не заморожуйте ампутовану кінцівку.

Не кладіть ампутовану кінцівку у воду.

Не кладіть ампутовану кінцівку безпосередньо на лід.

Не використовуйте сухий лід для охолодження ампутованої ноги.

Не кладіть ампутовану кінцівку в поле зору постраждалого.

(3) Якщо пораненому було надано першу допомогу у зв’язку із відкритим пораненням грудної клітки, якщо можливо, транспортуйте постраждалого у лежачому положенні на постраждалому (пораненому) боці.

d. Якщо ви керуєте командою носильників, розташуйтесь біля лівого плеча пораненого. Це найкраща позиція для спостереження за станом пораненого при перенесенні його на носилках. Носильники опускаються на ближче до носилок коліно та беруться за ручки носилок (малюнок 3-8А). За командою керівника, четверо носильників одночасно піднімають носилки (малюнок 3-8В). За командою керівника носильники починають рухатись одночасно та несуть пораненого до медичного пункту або пункту зібрання поранених.

Малюнок 3-8. Команда носильників, що складається з чотирьох осіб (керівник біля правого плеча пораненого)

А   Команда готується підняти носилки.

В   Команда після піднімання носилок та готова до початку руху.

 

ВПРАВИ: УРОК 3

ІНСТРУКЦІЇ: Виконайте наступні вправи, ставлячи відмітку біля літери варіанту, який найліпшим чином відповідає на питання або найбільш точно доповнює речення, або записуючи відповідь на відведеному для цього рядкові.

Після того, як ви виконаєте всі вправи, звіртесь із «Ключами для вправ з уроку», наведеними після вправ. Перечитайте матеріал уроку з тих розділів, на питання з яких ви дали невірну відповідь.

1. Ви перетинаєте поле бою після того, як бій скінчився та противник пішов. Солдат натупає на земляну міну, і вони вибухає, наносячи солдату сильне поранення стегна. Який вид допомоги ви надасте солдату?

а. Допомога постраждалому під час евакуації.

b. Перша допомога у військово-польових умовах.

c. Надання допомоги під обстрілом.

2. Солдата з вашого батальйону було поранено. Ви надаєте першу допомогу у військово-польових умовах. Коли вам слід повідомити командира взводу про поранення солдата?

а. За першої нагоди.

b. Тільки після того, як ви повністю оглянули пораненого.

c. Тільки після того, як ви завершили надання першої допомоги пораненому.

d. Тільки в тому випадку, якщо поранений потребує евакуації.

3. Ви бачите солдата, який сидить на землі. Ви наближуєтесь до солдата і запитуєте: «З вами все гаразд?». Солдат відповідає: «Так, але я вивихнув кісточку, коли став на яму». Як ви визначите рівень свідомості у цього солдата?

а. A.

b. V.

c. P.

d. U.

e. Не можу відповісти, поки не огляну його кісточку.

4. У якому положенні повинен знаходитись поранений під час оцінки ступеню поранення у військово-польових умовах?

а. На спині (положення супінації).

b. На грудях (положення пронації).

c. Лежачи на постраждалій стороні.

d. Лежачи на не постраждалій стороні.

5. Ви збираєтеся перевернути постраждалого з положення пронації у положення супінації. Що із наступного є правильним?

а.  Використовуйте одну руку для підтримки голови та шиї пораненого. Вільною рукою ухватіть його за одяг одразу під рукою. Сильним та впевненим рухом потягніть та переверніть постраждалого у напрямку від себе, перевертаючи його на спину.

b. Використовуйте одну руку для підтримки голови та шиї пораненого. Вільною рукою потягніться до протилежного боку постраждалого та ухватіть його за одяг під рукою (на значній відстані від під пахвової ямки). Сильним та впевненим рухом потягніть постраждалого на себе, перевертаючи його на спину.

 c.  Використовуйте одну руку для підтримки колін пораненого. Вільною рукою ухватіть його за одяг одразу під рукою.  Сильним та впевненим рухом потягніть та переверніть постраждалого у напрямку від себе, перевертаючи його на спину.

d.  Використовуйте одна руку для підтримки колін пораненого. Вільною рукою потягніться до протилежного боку постраждалого та ухватіть його за одяг під рукою (на значній відстані від під пахвової ямки). Сильним та впевненим рухом потягніть та переверніть постраждалого у напрямку на себе, перевертаючи його на спину.

6. Ви перевернули пораненого на спину. Що вам слід зробити з його руками?

а. Покладіть руки на його головою.

b. Ближчу до вас руку покладіть над його головою, другу руку – вздовж тіла.

c. Ближчу до вас руку покладіть вздовж тіла, другу руку – на його головою.

d. Покладіть обидві руки вздовж тіла.

е. Складіть руки на грудях.

7. Ви надаєте допомогу у військово-польових умовах. Поранений непритомний, дихає самостійно, інших пошкоджень не виявлено. Що вам слід зробити?

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

8. Що із наведеного нижче вам слід лікувати в першу чергу, якщо ви і поранений знаходитесь у захищеній зоні?

а. Сильну артеріальну кровотечу із кінцівки.

b. Труднощі із диханням на фоні проникаючого поранення у груди.

9. Ви надаєте першу допомогу у військово-польових умовах. У пораненого на руці поріз із сильною кровотечею. Що вам слід зробити?

а. Накладіть Ізраїльську компресійну пов’язку із вашої аптечки.

b. Накладіть Ізраїльську компресійну пов’язку із покращеної аптечки першої допомоги, що належить пораненому

c. Накладіть джгут

d. Наклейте повітронепроникний пластир на рану.

10. Метод «подивіться-послухайте-відчуйте» застосовується для того, щоб:

а. Перевірити чи поранений не знаходиться у стані шоку.

b. Приблизно оцінити втрату крові.

c. Перевірити рівень свідомості постраждалого.

d. Визначити чи дихає поранений.

11. Чому необхідно заклеювати проникне поранення грудей?

а. Щоб повітря не потрапляло всередину через рану.

b. Щоб повітря не виходило зовні через рану.

c. Щоб зупинити кровотечу.

12. У пораненого сильна кровотеча із рани на голову. Чи будете ви накладати джгут?

а. Так

b. Ні

13. Ви надаєте допомогу солдатові зі зламаною кісткою руки. Гострий уламок зламаної кістки проткнув шкіру та стирчить зовні із рани. Чи потрібно вам спробувати вправити кістку на місце перед накладенням шини?

а. Так

b. Ні

14. Ви накладаєте шину на кінцівку постраждалого. Що із нижче наведеного є загальним правилом для виконання?

а. Накладіть одну дошку над переламом і одну дошку під переламом.

b. Накладіть дві дошки над переламом і дві дошки під переламом.

15. Ви накладаєте шину на кінцівку постраждалого. Що із нижченаведеного є загальним правилом для виконання?

а. Зробіть суглоб вище місця перелому нерухомим.

b. Зробіть суглоб нижче місця перелому нерухомим.

c. Зробіть суглоб вище місця перелому та суглоб нижче місця перелому нерухомим.

16. Що із нижченаведеного є вірним стосовно пораненого з пораненням стегна?

а. Накладайте шину лише в тому випадку, якщо кістка зламана.

b. Накладайте шину лише в тому випадку, якщо спостерігається обширна травма стегна, навіть якщо кістка не зламана.

17. Що знаходиться у польовій аптечці, яку ви та інші солдати берете з собою в бій?

______________________________________________________________________

18. Ви збираєтеся скористатися польовою аптечкою під час надання допомоги пораненому. Ви повинні скористатися:

а. Аптечкою постраждалого.

b. Вашою особистою аптечкою.

c. Аптечкою із вашої сумки першої допомоги.

19. Ви зупинили кровотечу із рани на стегні постраждалого. Постраждалий втратив багато крові. Його шкіра бліда, холодна та липка. Він прискорено дихає та поводить себе збуджено. Можливо, поранений потерпає від:

а. Заблокованих дихальних шляхів.

b. Зупинки серця.

c. Гіпотермії.

d. Шоку.

20. У більшості випадків ноги постраждалого кладуть на тверду поверхню таким чином, щоб його ноги були дещо вище рівня його серця, для того, щоб вивести його із стану шоку. У яких із наведених обставинах використовується інше положення?

а. У пораненого відкрита рана черевної порожнини.

b. У пораненого відкрита рана грудної порожнини.

c. Будь-яка із вищенаведених.

21. Ви зупинили кровотечу у пораненого з глибокою раною на нозі та зробили ногу нерухомою. Постраждалого положили на носилки та збираються евакуювати повітряним транспортом. Що ще ви можете зробити, щоб допомогти пораненому?

а. ____________________________________________________________________________

b. ____________________________________________________________________________

c. ____________________________________________________________________________

22. Ви наклали постраждалому джгут. Чи варто вам накрити джгут ковдрою, покривалом або іншим схожим матеріалом, щоб захистити його від попадання бруду та пилу?

а. Так

b. Ні

23. Який документ Міністерства оборони використовується для запису наданої постраждалому допомоги у військово-польових умовах?

______________________________________________________________________

24. Як відрізняється процес оцінки поранень та надання першої допомоги постраждалому у військово-польовій ситуації (не під обстрілом вогню) та допомоги, що надається під обстрілом противника?

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

25. Ви супроводжуєте непритомного постраждалого при евакуації. Що вам слід робити?

а. Стежити за диханням постраждалого.

b. Стежити за кровотечею із ран постраждалого.

c. Затягнути пов’язки, якщо необхідно.

d. Усе із вищеперерахованого.