План-конспект №5:Розділ І. Збройні Сили України на Захисті Вітчизни. Тема 2. Розбудова національних Збройних Сил. Заняття 2. Військове мистецтво козацького війська Збройних Сил у першій та другій Світовій війни.

Розділ І. Збройні Сили України на Захисті Вітчизни.

Тема 2. Розбудова національних Збройних Сил.

Заняття 2. Військове мистецтво козацького війська Збройних Сил

у першій та другій Світовій війни.

Навчально-виховна мета:

-  ознайомити з військовою організацією запорізького війська.

-  вивчити елементи озброєння козацького війська

-  узагальнити знання історичних етапів розвитку українського війська

-  тренувати виконання елементів стройової підготовки шикування в колону потри

-  виховувати патріотизм, повагу до Збройних Сил минулих років, впевненість у військовому мистецтві сучасного війська.

Навчальні питання:

1.                      Військове мистецтво козаків.

2.                      Збройні Сили Української Народної Республіки.

3.                      Збройні Сили у воєнних діях проти фашизму.

Форма проведення заняття: теоретичне

Метод проведення: розповідь, бесіда.

Місце проведення: місце для вивчення стройових прийомів (вступна частина, тренування), клас «Захисту Вітчизни».

Час: 45 хвилин

Керівництво та навчальна література:

«Бахтін А.М, Василенко С.М. Підручник «Захист Вітчизни» 10 клас. – К.: Ліра – К, 2010 – 400 с.

Бахтін А.М., Василенко С.М Підручник «Захист Вітчизни» 10-11 клас. – Миколаїв.: Атол – ІЛ, 2008 – 514 с.

Конотопенко Я.І., Томчук М.І «Організація та методика допризовної підготовки» Навчально-методичний посібник для викладачів допризовної підготовки та студентів. - К.: «Вежа», 1996. - 416 с.

«Програма Захист Вітчизни».

Підручник Історія України

Матеріально-технічне забезпечення:

Наочні засоби: макети озброєння козака, схеми ведення тактики бою, малюнки козацького човна, малюнки кораблів українського флоту

Технічні засоби: слайди, підставка для стендів, екран, телевізор відеоапаратура, транслятор слайдів.

Хід заняття:

І. Вступна частина (до 7 хвилин).

а) Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

б) Привітання та доповідь викладачу

в) Перевірка готовності до заняття.

г)Тренування особового складу: Шикування в колону потри».

ІІ. Основна частина (30-35 хвилин).

Організація заняття

а) Опитування особового складу (узагальнення знань отриманих на минулому занятті)

·                    Історичні етапи розвитку українського війська

·                    Озброєння слов’янського війська та війська княжої доби

·                    Військове мистецтво слов’янського війська та війська княжої доби

б) Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

Вивчення теоретичного матеріалу

Мотивація до розгляду першого навчального питання

1.    Військове мистецтво козаків.

На чолі війська стояв гетьман. Він був головою Козацької держави, мав повну адміністративну владу, брав участь у законодавчих та судових справах. Якщо гетьман з тих чи інших причин не брав участі у походах або війнах, то з генеральної старшини призначався наказний гетьман. Функції штабу при гетьманові  виконувала військова генеральна старшина, до якої належали генеральні – обозний; два судді; підскарбій; писар; два осавули; хорунжий і бунчужний. Військо поділялося на полки на чолі з полковником. Кожний полк (500 – 5000 чол.) поділявся на сотні на чолі з сотником (100 – 400 чол.) Сотня у свою чергу поділялася на курені (50 чол.), яким командував курінний отаман. На Січі військом керував кошовий отаман, при якому знаходився старшинський уряд (суддя, осавул, писар). Запорозька Січ у ХУІІІ столітті поділялася на 38 куренів – якими керували курінні отамани, та 8-10  паланок – на чолі яких стояв полковник, осавул і писар. Козаки офіційно титулували один одного “товаришем”, а гурт козаків – “товариством”. На Січі новий козак (джура), перш ніж набути повноправні права в товаристві, три роки повинен був навчатися військовій справі. І тільки після випробування ставав повноправним членом козацького товариства.

До озброєння козака належали: рушниця (самопал, піщаль, мушкет, яничарка, фузія), пістоль, шабля; короткий спис (рогатина) і лук зі стрілами. Бій починала кіннота, яка наступала на ворога лавою, тобто, шикуючись півколом, атакуючи таким чином противника з флангів та фронту одночасно. Спершу вона стріляла по ворогу з луків, пістолів, рушниць, а потім зблизька вела бій списами і шаблями. Особливо відзначалася у військовій майстерності піхота, яка була головним родом козацького війська і вважалася найкращою в Європі. Під час бою кінноти піхота непомітно виходила з табору і якнайближче підповзала до ворога, копала шанці і вела рушничний вогонь.  Піхота застосовувала особливу тактику. Шикувалася в три шеренги: перша шеренга - стріляла, друга – подавала рушниці, а третя їх заряджала, що давало можливість вести безперервний вогонь по противнику. Козацька артилерія у бою мала другорядне значення. Гарматою, як правило, розпочинали бій. Під час бою артилерія застосовувалася рідко. Козацька розвідка вважалась найкращою в світі. Козацький флот найбільшого розвитку набув у 1620–1630 рр. за часів гетьманування Петра Конашевича – Сагайдачного. Козацькі кораблі називалися чайками, які приводилися в рух веслами та вітрилами. Човни були 20 м довжиною, 3–4 м шириною, 2,5 м глибиною. Швидкість чайки досягала  15 км/год. Човен вміщував 50–70 козаків, кожен з них був озброєний шаблею й двома рушницями. Крім цього на човні знаходилися 4 – 6 легких гармат.

Мотивація до розгляду другого навчального питання

2.    Збройні Сили Української Народної Республіки.

З проголошенням УНР почалось створення національних Збройних Сил. 16 січня 1918 року Центральна Рада УНР ухвалила Закон про утворення народної армії на міліційній основі для оборони держави від зовнішнього ворога. Народна міліція створювалась за територіальним принципом (по округах). В цей же час для управління військами створюється Військове Міністерство УНР та Генеральний штаб. В січні 1918 року схвалено тимчасову форму одягу (однострій) українського війська. Військові звання у війську не встановлювалися, а запроваджувалися тільки відзнаки військових посад (ройовий, чатовий, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу). З полонених українців на території  Австрії та Німеччини було створено дивізії сірожупанників та синьожупанників (носили жупан відповідно сірого  та синього кольору). Структурно військо поділялося на оперативно-територіальні об’єднання (корпуси), яких нараховувалося вісім (Волинський, Подільський, Одеський, Київський, Чернігівський, Полтавський, Харківський, Катеринославський). Кожен корпус складався з двох піхотних дивізій. Гетьман П. Скоропадський сформував Сердюцьку дивізію. Відновлено у Білій церкві окремий загін Січових стрільців. У листопаді 1918 року гетьман Павло Скоропадський без згоди народу, проголосив Україну федеративною частиною Росії. Щоб утримати українську державність, новостворений Український національний союз на чолі В. Винниченком готує повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. Його розпочали Січові стрільці, підтримані селянським повстанським рухом навколо Білої Церкви. 30 жовтня 1918 року на таємних зборах представників всіх політичних партій створюється новий український уряд – Директорія Української Народної Республіки. Симона Петлюру призначено головним отаманом республіканських військ. 16 листопада 1918 року почався збройний наступ Січових стрільців проти гетьмана, який закінчився поразкою гетьманських військ біля с. Мотовилівки. 14 грудня 1918 року після зречення Скоропадського від влади була відтворена Українська Народна Республіка на чолі з Директорією. Підрозділи і частини Гетьманату перейшли на бік повсталого народу.

Мотивація до розгляду третього навчального питання

3.    Збройні Сили у воєнних діях проти фашизму.

1 вересня 1939 р. нападом нацистської Німеччини на Польщу розпочалася друга світова війна. У вересні радянські війська перейшли кордон і окупували більшу частину польської території – західні українські землі. 22 червня 1941 р. німецькі війська без оголошення війни перейшли західний кордон Радянського Союзу. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. Найбільша частина німецьких сил – група армій “Південь” мала захопити Україну. Саме тут відбулися такі перші крупно масштабні операції тяжкого 1941 року, як зустрічна танкова битва Луцьк – Броди - Рівне, Київська та Одеська оборонні операції. Вже в перших боях загинуло або потрапило у полон велика кількість радянських солдат. Німці зустрілись з масовим героїзмом народу у захисті своєї Вітчизни. У перші дні війни німецькі війська захопили значну територію України. На початку липня майже вся Правобережна Україна була окупована. Стратегічне місце в планах німецького командування Україна зберігає і надалі. Після переконливої перемоги Радянських військ у Сталінградській битві (19.11.1942 –02.02.1943 рр.), почалося визволення України. 18 грудня 1942 року було визволено перший населений пункт на українській землі – село Півнівку, Ворошиловоградської (тепер Луганської) області. Так розпочалася Ворошиловоградська наступальна операція (29.01–18.02.1943). Подальше визволення Лівобережної України відбувається в ході Курської битви (5.07.1943 - 23.08.1943) та після неї. Курська битва стала однією із вирішальних битв, яка поклала корінний перелом німецької стратегії та змінила весь хід другої світової війни. Німецька армія втративши повністю стратегічну ініціативу, перейшла до оборони, що дало можливість радянським військам здійснити стратегічний наступ на всіх ділянках фронту. Значна увага Ставки Верховного Головнокомандування була звернута на подальше визволення України. Корсунь-Шевченківську операцію згодом назвуть “Сталінградом на Дніпрі”, “Українські Канни”, де було оточено і знищено 73 тис. німецьких солдат та офіцерів, 15 дивізіям противника (8-ми із них танковим) була нанесена відчутна поразка. Влітку та восени 1944 року, внаслідок блискуче проведених Львівсько-Сандомирської (13.07 – 29.08.1944 ), Ясько-Кишинівської (20-29.08.1944 р.) та Карпатсько-Ужгородської (9.09 – 28.10.44 р.) операцій 28 жовтня 1944 р. було повністю визволено територію України. У визволенні України брала участь майже половина діючої Червоної Армії.

Перевірка ступеню засвоєння нового матеріалу учнями.

ІІІ. Заключна частина (до 3 хвилин).

а) нагадати тему, навчально-виховну мету та ступінь її досягнення;

б) зробити загальну оцінку класу;

в) відмітити кращих учнів на занятті;

г) дати домашнє завдання:

вивчити елементи озброєння козацького війська, визначні дати Другої Світової війни;

прочитати сторінки 32-44 підручника «Захист Вітчизни 10-клас»;

записати особливості тактики дій козацького війська та основні етапи створення національних ЗС в УНР.