План-конспект №6:Розділ І. Збройні Сили України на Захисті Вітчизни. Тема 2. Розбудова національних Збройних Сил. Заняття 3. Реформування та розвиток сучасних Збройних Сил України.

Розділ І. Збройні Сили України на Захисті Вітчизни.

Тема 2. Розбудова національних Збройних Сил.

Заняття 3. Реформування та розвиток сучасних Збройних Сил України.

Навчально-виховна мета:

-  ознайомити з особливостями реформуванням Збройних Сил України

-  вивчити основні етапи військового будівництва в Україні

-  узагальнити знання щодо особливостей ведення бойових дій у першій та другій світовій війні

-       тренувати виконання елементів стройової підготовки, виконання команди «Струнко», «Вільно».

-  виховувати патріотизм, повагу до Збройних Сил України, впевненість у військовому мистецтві сучасного війська, дисциплінованість, готовність до служби в Збройних Сил України.

Навчальні питання:

1.      Реформування та розвиток сучасних Збройних Сил України.

2.      Організаційна та функціональна структура Збройних Сил України.

3.      Перспективні напрямки розвитку Збройних Сил України

Форма проведення заняття: теоретичне

Метод проведення: розповідь, бесіда.

Місце проведення: місце для вивчення стройових прийомів (вступна частина, тренування), клас «Захисту Вітчизни».

Час: 45 хвилин

Керівництво та навчальна література:

«Бахтін А.М, Василенко С.М. Підручник «Захист Вітчизни» 10 клас. – К.: Ліра – К, 2010 – 400 с.

Бахтін А.М., Василенко С.М Підручник «Захист Вітчизни» 10-11 клас. – Миколаїв.: Атол – ІЛ, 2008 – 514 с.

Конотопенко Я.І., Томчук М.І «Організація та методика допризовної підготовки» Навчально-методичний посібник для викладачів допризовної підготовки та студентів. - К.: «Вежа», 1996. - 416 с.

«Програма Захист Вітчизни».

Підручник Історія України

Матеріально-технічне забезпечення:

Наочні засоби:схеми організаційно штатної структури усіх родів військ України, схеми тактики ведення бою,

Технічні засоби:підставка для стендів, тримач для плакатів

Хід заняття:

І. Вступна частина (до 7 хвилин).

а) Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

б) Привітання та доповідь викладачу

в) Перевірка готовності до заняття.

г)Тренування особового складу: Стройове положення, виконання команди «Струнко», «Вільно».

ІІ. Основна частина (30-35 хвилин).

Організація заняття

а) Опитування особового складу. (узагальнення знань отриманих на минулому занятті)

·                    Озброєння козацького війська

·                    Військове мистецтво козаків війська Запорізького

·                    Рух у боротьбі за національну державність Збройних Сил Української Народної Республіки

·                    Військові операції українських фронтів під час визволення України у другій Світовій війні

б) Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

Вивчення теоретичного матеріалу

Мотивація до розгляду першого навчального питання

1.                      Реформування та розвиток сучасних Збройних Сил України.

Після розпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та в цілому відносно сучасними зразками звичайного озброєння та військової техніки. На території України на той час дислокувалися: ракетна армія, три загальновійськові та дві танкові армії, один армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія Протиповітряної оборони (ППО), Чорноморський флот. Усього угруповання військ і сил нараховувало біля 780 тисяч чоловік особового складу, 6,5 тисячі танків, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячі бойових літаків, понад 350 кораблів та суден забезпечення, 1272 стратегічних ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2,5 тисячі одиниць тактичної ядерної зброї. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українському терені військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України.

Процес військового будівництва в Україні умовно можна розподілити на три основні етапи: перший, з 1991 по 1996 роки – формування основ Збройних Сил України; другий, з 1997 по 2001 – подальше будівництво Збройних Сил України; третій, з 2001 до 2011 року – реформування та розвиток Збройних Сил України.

Характерними ознаками першого з них були одночасне формування правової основи діяльності Збройних Сил, реорганізація їх структур, створення відповідних систем управління, забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування. На 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.

Мотивація до розгляду другого навчального питання

2.                      Організаційна та функціональна структура Збройних Сил України.

Сухопутні війська Збройних Сил України є головним носієм бойової могутності Збройних Сил незалежної Української держави. За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні Збройними Силами України своїх функцій я у мирний, так і воєнний час. До сухопутних військ входять : механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, армійська авіація, аеромобільні війська, війська протиповітряної оборони, повітряні сили Збройних Сил України.

Виходячи із світової практики й історичного досвіду було прийнято рішення про створення на базі Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони якісно нового виду Збройних Сил України Повітряних сил Збройних Сил України одних з важливих гарантів цілісності і незалежності нашої держави. Повітряні Сили у своєму складі мають повітряний та протиповітряний компоненти, які розподілятимуться на роди: повітряний компонент Повітряних Сил: винищувальна, бомбардувальна, штурмова, розвідувальна, військово-транспортна, спеціальна авіація. Протиповітряний компонент Повітряних Сил: зенітно-ракетні, радіотехнічні війська.

Військово - Морські Сили Збройних Сил України призначені для стримування, локалізації і нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності - відсічи збройної агресії з моря як самостійно так і у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України. До складу Військово-Морських Сил входять: надводні та підводні сили, морська авіація, берегові ракетні війська, морська піхота.

Мотивація до розгляду третього навчального питання

3.                      Перспективні напрямки розвитку Збройних Сил України

З проголошення незалежності Україна постійно рухається у напрямку створення високопрофесійних і мобільних Збройних Сил, які були б здатні вчасно і адекватно відповісти на будь які загрози для національної безпеки, надійно захищати нашу землю і наші родини. Необхідність посилення цієї роботи посилює нестабільна зовнішньополітична ситуація, брак міжнародної безпеки, активізація у світі тероризму і піратства. Саме тому невідкладно  і цілеспрямовано вирішується цілий комплекс непростих завдань спрямованих на професіоналізацію війська і відмови від строкової служби, переоснащення національних Збройних Сил, підвищення рівня їх бойової готовності. Втім не зважаючи ні на що, Збройні Сили України демонструють високий рівень бойової і професійної підготовки. Наше військо здобуло незаперечний міжнародний авторитет, беручи участь у численних миротворчих місіях ООН та НАТО.

Перевірка ступеню засвоєння нового матеріалу учнями.

ІІІ. Заключна частина (до 3 хвилин).

а) нагадати тему, навчально-виховну мету та ступінь її досягнення;

б) зробити загальну оцінку класу;

в) відмітити кращих учнів на занятті;

г) дати домашнє завдання:

виконати завдання в робочому зошиті відповідно до теми заняття.