ТЕМА: Відносини між військовослужбовцями урок №47 (10 клас)
Кабінет захисту України
Дата________ Клас 10 № уроку ____
ТЕМА: Відносини між військовослужбовцями
МЕТА:Навчальна:Довести поняття до
учнів про відносини між військовослужбовцями в ЗСУ. Розвивальна:Розвивати в учнів розуміння побудови відносин між
військовослужбовцями.
Виховна:Виховувати
в учнів любов до Батьківщини та вміння її обороняти, прививати любов до
військової справи.
Час: 45хв. Місце: 47
каб.
Метод:розповідь-бесіда
Порядок проведення:
1. Вступна частина —
10 хв
1.1. Шикування учнів в одну
шеренгу, перевірка за списком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача
рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», привітання,
виконання команд: «Шикуйсь!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».
1.2. Оголошення теми, основної
мети та порядку проведення уроку.
1.3. Стройове тренування. Виконання
команд: «В одну шеренгу — Шикуйсь!», «Взвод, в дві шеренги — Шикуйсь!».
Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.
1.4 Тренування у відповіді на
привітання начальника на місці.
2. Основна частина —
30 хв
КОНСПЕКТ УРОКУ
1.Військовослужбовці
та стосункиміж ними
Стосунки між військовослужбовцями
ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зустрічі
(обгону) вітають один одного, дотримуючись правил, визначених статутом. З питань
служби звертаються один до одного на «ви».
Начальники і старші, звертаючись із
питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і
прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням
слово «товариш» або «пан». Наприклад: «Рядовий
Коваленко» або «Пане ря-довий»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»;
«Прапорщик Іваненко» або «Пане прапорщик»; «Лейте-нант Петренко» або «Пане
(товаришу) лейтенант».
У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а
до начальників і старших — на ім'я та по батькові.
Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки,
берегти військову
честь, захищати свою й поважати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про
ЗбройніСилиУкраїни в цілому.
Військовослужбовці повинні бути ввічливими у ставленні
до цивільного населення, виявляти особливу увагу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися місцем у громадському транспорті, захищати честь і гідність
громадян, сприяти дотриманню громадського порядку, надавати допомогу постраждалим під час нещасних випадків, стихійного лиха.
У громадських місцях, у міськомутранспорті та
приміськихпоїздахвійськовослужбовецьмуситьзапропонуватиначальникові '(старшому)
своємісце, якщоне-маєвільнихмісць.
Коли під час зустрічінемаєможливостівільно
роз-минутися з начальником (старшим), підлеглий (молод-ший) повинен зійти з
дороги і, вітаючи, пропуститийо-го. В разі потреби обігнати начальника
(старшого) вій-ськовослужбовець просить у ньогодозволу на це.
Правила військовоїввічливості, поведінки і
військовогопривітанняобов'язковітакож для прапорщиків, мічманів, офіцерів,
генералів та адміралів, якіперебувають у запасі й у відставці, якщо вони
носятьвійськову форму.
Звертаючись один до одного поза строєм, а
такожвіддаючичивислуховуючи наказ, військовослужбовцімають стати у
стройовеположення «струнко», піднести руку до головного убору (в
разійогонаявності) й опус-титиїї. Віддаючиабовислуховуючи рапорт,
військово-службовецьопускає руку від головного убору післязакінчення рапорту.
Військовослужбовецьзавжди, за всіх умов
зверта-ється до командира згідно з вимогами статуту. Це сто-сується і таких,
наприклад, випадків, коли солдат слу-жить під командою земляка, товариша по
цивільнійро-ботіабонавіть родича.
2.ПОРЯДОК
ВІДДАННЯ І ВИКОНАННЯ НАКАЗІВ
Начальники мають право віддавати підлеглим накази і повинні перевіряти їх виконання. Підлеглі повинні виконувати накази начальників (командирів).
Накази віддаються, як правило, в порядку
підлеглості. В разі крайньої
потреби старший начальник може
віддати наказ підлеглому, минаючийогобезпо-середнього начальника, про
щоповідомляєбезпосе-реднього начальника
підлеглогочинаказуєпідлегломуособистодоповістисвоємубезпосередньомуначаль-никові.
Вислухавши наказ, військовослужбовецьвідповідає
«Так» і виконуєйого. Про виконання наказу
військовослужбовецьзобов'язанийдоповістиначальникові, якийвіддав наказ, і
своємубезпосередньомуначальникові. Наказ має бути сформульованийвиразно, чітко,
щоб не допуститийогоподвійноготлумачення і не викликатисумнівів у
підлеглогощодойогозмісту.
Начальник (командир), якийвіддав наказ,
повинен забезпечитийоговиконання. Він несевідповідальність за наслідки та
відповідність наказу чинному законодавству, а також за
невжиттязаходівщодойоговиконання. Якщовійськовослужбовець, котрийвиконує наказ,
одержав відіншого начальника, старшого за службо-вим становищем
чивійськовимзванням, новий наказ, якийстаєперешкодою для виконанняпопереднього,
він доповідає про ценачальникові, якийвіддавдругий наказ, і зайогозгодивиконуєостанній.
Начальник, якийвіддавновий наказ, повідомляє про це того начальника,
щовіддавпопередній наказ.
3.ЗВЕРНЕННЯ
ДО НАЧАЛЬНИКІВ І СТАРШИХ
Військовослужбовці, підлеглі й молодші,
звертаючись у службових справах до начальників і старших, на-зиваютьїх за
військовимзванням, додаючи перед зван-ням слово «товариш» або «пан». Наприклад:
«Товаришу (пане) сержант», «Товаришу (пане) прапорщик», «Това-ришу (пане)
капітан».
Коли хочутьзвернутися до іншого
.військовослуж-бовця в присутності командира (начальника) чистаршо-го, просять
на цедозволу командира (начальника) чи старшого. Наприклад: «Товаришу майор.
Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленка».
Зіслужбових та
особистихпитаньвійськовослужбо-вецьзвертається до свогобезпосереднього
командира, а в разінеобхідності — до вищого начальника.
4.ВІЙСЬКОВА
ВВІЧЛИВІСТЬ
Військоваввічливість —
цепостійнийзразоквисокоїкультури, скромності й витримки,
цезбере-женнявійськовоїчесті, цеобов'язковевійськове при-вітання, як один
ізвидіввійськового ритуалу. Військову честь зобов'язанівіддавати один одному
всівійськовослуж-бовці, в тому числі й рівні за військовимзванням. Військову
честь (привітання) віддають при зустрічі і при обгоні. Першим віддаютьвійськову
честь підлеглі і мо-лодші за військовимзванням.
Військовослужбовцізобов'язанівіддавативійськову
честь могиліНевідомого Солдата, бойовим прапорам вій-ськовихчастин,
військово-морському прапору під час прибуття на військовийкорабель і в
разівідбуття з ньо-го, похороннимпроцесіям, щосупроводжуютьсявійсь-ковими. Коли
виконуєтьсяДержавнийгімнУкраїни, військовослужбовціприймаютьположення «струнко»
і прикладають руку до головного убору.
5.ОБОВ'ЯЗКИ
СОЛДАТА (МАТРОСА)ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПО СЛУЖБІ
Солдат (матрос) у мирний і воєнний час
відповідає за точне і вчасневиконанняпокладених на ньогообов'язків і
поставлених перед ним завдань, а також за справний стан своєїзброї,
дорученоїйомутехніки і цілісністьви-даногойому майна. Він
підпорядкованийкомандировівідділення.
Солдат (матрос) зобов'язаний:
виявлятиповагу до командирів (начальників) і старших; шанувати честь і гідністьтоваришів
по службі, дотримуватися правил військовоїввічливості, поведінки і при-вітання;
зразкововиконуватислужбовіобов'язки,
сумлінновивчативійськову справу; засвоювати все, чогонавчаютькомандири
(начальники); бути готовим до виконання зав-дань, пов'язанихіззахистом народу
України;оберігатидержавні і військовітаємниці;точно, ініціативно і
сумлінновиконуватинакази.
2. Заключна частина —
5хв
Д.З. підручник ст.. 110-113
Коментарі
Дописати коментар