Козацькі приказки, прислів’я Без гетьмана військо гине. Бог не без милості, козак не без долі. Гетьман знає, що в нас нічого немає. Де байрак, там і козак. Де козак, там і слава. Дівчина родиться, а козак на коня садовиться. До булави треба голови. Добрий козак баче, де отаман скаче. Дожились козаки – нема ні хліба, ні габаки. Звання козацьке, а життя собацьке. Зроду-віку козак не був і не буде катом! Козак з біди не заплаче. Козак з бідою, як риба з водою. Козак оженився, наче упився. Козак у дорозі, а надія в Бозі. Козак хороший, та нема грошей. Козаки, як діти: хоч багато – поїдять, хоч трохи – наїдяться. Козацькому роду нема переводу. Місяць – козаче сонце. На козаку й рогожа пригожа. Не той козак, що поборов, а той, що відвернувся. Не усе ж то козак, що списа має. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути). «Пугу! Пугу!» – «Козак з Лугу»